Комутований доступ – це метод підключення до Інтернету за допомогою традиційної телефонної лінії та модему. Це була широко використовувана технологія наприкінці 20-го та на початку 21-го століття, особливо в 1990-х роках.
Що таке Dial-UP
Dial-Up – це метод підключення до Інтернету, за якого комп’ютер встановлює з’єднання через телефонну лінію за допомогою модема і набору спеціального номера. Цей метод був поширений у минулому, але він сповільнений та застарілий у порівнянні з сучасними більш швидкими технологіями Інтернету, такими як DSL, кабельний, а також бездротовий доступ.
Dial-UP з callback
Callback (зворотний дзвінок) – це функція, яка іноді використовується у системах Dial-Up для підвищення безпеки і зменшення витрат. Основна ідея зворотного дзвінка полягає в тому, що користувач спочатку надсилає запит на підключення до інтернету, а система сервера або послуги зворотного дзвінка обирається джерело інформації для перевірки ідентифікації користувача. Після цього сервер або система здійснює зворотний дзвінок користувачу за збереженим номером для підтвердження ідентифікації і надає доступ до мережі.
Ця функція зазвичай використовується в ситуаціях, коли необхідно впевнитися в тому, що лише авторизовані користувачі мають доступ до системи Dial-Up. Зворотний дзвінок може бути корисним також для обліку витрат і обмеження доступу користувача.
Швидкість Dial-Up
Діал-ап (Dial-Up) має кілька різних стандартних швидкостей, які можуть бути доступні в залежності від конкретного обладнання та налаштувань. Ось деякі зі стандартних швидкостей Dial-Up:
- 14.4 Кбіт/с (кілобіт на секунду)
- 28.8 Кбіт/с
- 33.6 Кбіт/с
- 56 Кбіт/с
Ці швидкості відображають максимальну швидкість передачі даних для кожного стандарту. Проте важливо зазначити, що реальна швидкість підключення може бути нижчою через різні фактори, такі як якість лінії, дистанція до центрального офісу телефонної компанії і технічний стан обладнання.
Зазначені стандарти відображають етапи розвитку Dial-Up технології, при яких швидкість підвищувалася з часом. Наприклад, 14.4 Кбіт/с було однією з ранніх швидкостей, а 56 Кбіт/с було останнім стандартом перед виникненням більш швидких технологій доступу до Інтернету.