Однозначної відповіді на це запитання не існує, бо все залежить від того, що саме вважати мотоциклом. Але якщо мова про перший двоколісний транспортний засіб саме з бензиновим двигуном внутрішнього згоряння, відповідь простіша. Більшість істориків техніки називають одну й ту саму пару імен: німецькі інженери Готліб Даймлер і Вільгельм Майбах, 1885 рік.
Reitwagen: дерев’яний “візок для верхової їзди”
Даймлер і Майбах працювали разом із 1882 року в перебудованій садовій майстерні, і їхньою метою спочатку був зовсім не мотоцикл, а компактний бензиновий двигун як такий. Щоб перевірити двигун у реальних умовах, вони встановили його на дерев’яну раму з двома основними колесами і парою невеликих бічних коліщат для стійкості, схожих на дитячі “колеса-балансири”. Апарат назвали Reitwagen, “візок для верхової їзди”, і 29 серпня 1885 року він отримав патент.
Перша поїздка, яка мало не закінчилася пожежею
18 листопада 1885 року 17-річний Пауль Даймлер, син Готліба, здійснив першу в історії поїздку на Reitwagen, проїхавши близько восьми кілометрів між Каннштаттом і Унтертюркгаймом; просто під час поїздки сідло загорілося від відкритого полум’я системи запалювання, розташованої безпосередньо під ним.
Юнак не постраждав, а сама машина завершила поїздку успішно, хоча наступної зими сідло довелося переробити. Двигун об’ємом 264 кубічні сантиметри розвивав лише 0,5 кінської сили при 600 обертах на хвилину. Цього вистачало на швидкість трохи більшу за швидкий біг людини, приблизно 11 кілометрів на годину.
Чому потужність двигуна досі плутають в різних джерелах
У багатьох матеріалах, включно з деякими енциклопедичними статтями, трапляється цифра 1,5 кінської сили замість реальних 0,5. Переважна більшість спеціалізованих історичних і музейних джерел одностайно вказують саме на 0,5 к.с. при 600 обертах, тож цю розбіжність варто списувати на банальну помилку копіювання даних між сайтами, а не на реальну технічну суперечку.
Мотоцикл не був метою: навіщо насправді створили Reitwagen
Даймлер і Майбах спершу хотіли встановити свій двигун у повноцінний чотириколісний екіпаж, але перша версія мотора виявилася для цього замалою потужністю. Двоколісна рама стала лише тестовим стендом, аби перевірити, чи здатен взагалі бензиновий двигун рухати транспортний засіб. Тож титул “батька мотоцикла” Даймлер отримав, по суті, випадково, займаючись зовсім іншим завданням: після вдалого випробування він досить швидко переключився саме на розробку автомобілів, якими його й пам’ятають найбільше.
Претенденти на звання “справжнього першого”
Суперечка про те, хто саме винайшов мотоцикл, тримається на різних визначеннях самого слова.
| Апарат | Рік | Двигун | Доля |
|---|---|---|---|
| Мішо-Перро | 1867-1869 | паровий | дослідний зразок, без серійного випуску |
| Ропер | 1867-1869 | паровий | дослідний зразок, США |
| Butler Petrol Cycle | 1884 | бензиновий, три колеса | не пішов у серію через фінанси |
| Daimler Reitwagen | 1885 | бензиновий | єдиний екземпляр, знищений пожежею 1903 |
| Hildebrand & Wolfmüller | 1894 | бензиновий | перший серійний мотоцикл |
Були і раніші двоколісні машини
Якщо не наполягати саме на бензиновому двигуні, Reitwagen не був першим у принципі моторизованим двоколісним транспортом: іще на два десятиліття раніше з’являлися парові експериментальні веломобілі, а трохи згодом і невдалий бензиновий трицикл Батлера. Жоден із цих апаратів не дійшов до серійного виробництва. Тому “перший мотоцикл” в чистому вигляді, це радше зручна умовна точка відліку, а не абсолютна історична істина.
Перший серійний мотоцикл з’явився тільки 1894 року
Reitwagen так і лишився одиничним експериментальним апаратом. Комерційним продуктом він так і не став. Перший мотоцикл, який почали випускати серійно, з’явився тільки 1894 року: Hildebrand & Wolfmüller, розроблений німецькими братами Гільдебранд і Алоїзом Вольфмюллером. Саме цю модель прийнято називати першим справжнім комерційним мотоциклом у сучасному розумінні слова, тоді як Reitwagen лишається радше символічним піонером. Ця модель мала вже водяне охолодження двигуна і випускалася партіями на продаж звичайним покупцям, на відміну від одиничного експерименту Reitwagen.
Доля оригінального Reitwagen
Оригінальний апарат Даймлера і Майбаха не дожив до наших днів: він згорів 1903 року під час пожежі на підприємстві Daimler-Motoren-Gesellschaft, тож іронічним чином машина, чиє сідло вперше спалахнуло під час випробування, зрештою й сама згоріла повністю. Сьогодні побачити можна тільки точні копії оригіналу, які виставлені в музеях Mercedes-Benz у Штутгарті, Deutsches Museum у Мюнхені, а також у кількох музеях Японії, США й Австралії.