Обидва звірі належать до родини куницевих, схожі за розміром і навіть іноді плутаються навіть у матеріалах для мисливців чи фермерів, які стикаються з ними на практиці. Але якщо подивитися уважніше, відмінностей насправді достатньо, щоб навчитися розрізняти їх навіть побіжно, у сутінках чи по слідах на снігу.
Родинний зв’язок і таксономія
Тхір і куниця дійсно родичі, обидва входять до родини куницевих (Mustelidae), однієї з найчисленніших серед хижаків, куди також належать норки, горностаї, борсуки й видри. Але це різні роди: тхори відносяться до роду Mustela, того самого, куди входять ласки й горностаї, тоді як куниці виділені в окремий рід Martes. Тобто зовнішня схожість не випадкова, але це не найближчі родичі, а радше далекі кузени в межах однієї великої родини.
Різниця в статурі та зовнішньому вигляді
Це найпомітніша відмінність при безпосередньому спостереженні, хоча в темряві чи русі помітити її одразу непросто.
Форма тіла
Тхір приземкуватий, з коротшими лапами і більш витягнутим, гнучким тулубом, який добре пристосований для пересування вузькими норами та підземними ходами. Куниця, навпаки, стрункіша, з довшими кінцівками і загалом елегантнішим силуетом, що логічно пов’язано з її способом життя.
Хвіст і кігті
У куниці хвіст пухнастий і довгий, приблизно половина довжини тіла, а кігті вигнуті й гострі, ідеально пристосовані для лазіння по деревах. У тхора хвіст теж пухнастий, але коротший, а кігті менш пристосовані до лазіння, зате добре підходять для риття.
Забарвлення хутра
Тхір зазвичай темний, від чорного до темно-коричневого відтінку, з характерними світлими плямами на морді, що робить його впізнаваним навіть на відстані. Зимове хутро куниці, навпаки, тепліше за кольором, рудувато-каштанове, з сіруватим підпушком, який просвічує з-під основного шару.
Розмір і вага
Обидва звірі відносно невеликі, але куниця в середньому трохи більша: довжина тіла куниці становить приблизно 38-58 сантиметрів при вазі близько півтора кілограма. Тхір зазвичай трохи менший і легший, довжина тіла 30-50 сантиметрів, вага від 0,5 до 2 кілограмів, хоча діапазони частково перетинаються, і за самим лише розміром впевнено розрізнити їх складно.
Спосіб життя: земля проти дерев
Це, мабуть, найпринциповіша поведінкова відмінність. Куниця веде переважно деревний спосіб життя, вільно пересувається кронами, полює на білок і птахів просто в гіллі, і саме тому має вигнуті гострі кігті, пристосовані для чіпляння за кору. Тхір натомість переважно наземний і навіть підземний мешканець: він риє нори, полює біля землі, часто селиться поблизу водойм і вологих ділянок, тому дерева для нього радше виняток, ніж природне середовище.
Специфічна відмінність, про яку рідко згадують: запаховий захист
Тхір відомий особливо сильним захисним секретом параанальних залоз, який виділяється в разі переляку чи небезпеки і за різкістю запаху поступається хіба що скунсу. Цей запах здатний триматися в приміщенні більше тижня навіть після ретельного прибирання. У куниці подібні залози теж є, як і в більшості куницевих, але запах значно слабший і рідше стає проблемою, тому саме ця ознака часто допомагає остаточно визначити, хто саме побував поруч з курником чи господарством, навіть якщо самого звіра ніхто не бачив.
Практичний спосіб розрізнити по слідах
Взимку, коли обидва звірі пересуваються стрибками і залишають характерні парні відбитки на снігу, відстань між групами слідів дає доволі точну підказку. У куниці відстань між стрибками зазвичай становить 30-40 сантиметрів, тоді як у тхора вона більша, приблизно 50-60 сантиметрів, через відмінності в будові тіла й манері пересування. Це один з найнадійніших способів визначити, хто саме залишив сліди, навіть не бачивши самого звіра.
Різниця в поведінці при полюванні на птицю
Обидва хижаки здатні завдати шкоди курникам, але роблять це дещо по-різному. Тхір, проникнувши в курник, часто демонструє так зване надлишкове вбивство, вбиваючи значно більше птиці, ніж здатен з’їсти чи забрати з собою за один раз, що пов’язано з інстинктивною реакцією на скупчення легкої здобичі в закритому просторі. Куниця теж може завдати шкоди птахівництву, але через переважно деревний спосіб життя частіше полює на птахів у гніздах чи на деревах, а не проникає в наземні господарські будівлі так само системно, як тхір.