Пилипець, це невелике село в Закарпатті, яке більшість українців знають насамперед як гірськолижний курорт. Але взимку тут катаються на лижах, а влітку звідси стартують одні з найпопулярніших пішохідних маршрутів Карпат. Саме ця подвійна роль робить Пилипець одним із небагатьох закарпатських сіл, куди їдуть цілий рік, а не тільки в сезон.
Що таке Пилипець і де він розташований
Село лежить на висоті близько 700 метрів над рівнем моря, у нинішньому Хустському районі Закарпатської області. До адміністративної реформи 2020 року ця територія належала до окремого Міжгірського району, тож на старіших картах і в частині туристичних матеріалів усе ще трапляється саме ця, застаріла вже прив’язка. Найближчі сусідні курортні села, Подобовець на заході і Нижній Студений на північному сході, разом із Пилипцем формують невеликий туристичний кластер біля підніжжя Боржавського хребта.
Пилипець уперше згадується в письмових джерелах 1463 року під назвою Верпелепець. За місцевою легендою, сучасну назву село отримало від імені свого засновника, вівчаря Пилипа, і з тих пір закарпатці наголошують цю назву на першому складі, а не на другому, як часто вимовляють приїжджі.
Гірськолижний курорт: траси і підйомники
Основні траси курорту прокладені на горі Гимба, висота якої становить 1497 метрів, і на сусідній Ряпушці. Загальна довжина трас на Гимбі сягає близько 20 кілометрів, а найдовший спуск тягнеться майже на 4 кілометри.
| Підйомник | Довжина | Перепад висот |
|---|---|---|
| “Затишок” | 700 м | 150 м |
| “Боржавські полонини” | 1500 м | 402 м |
| “Магура” | 900 м | не вказано окремо |
У Пилипці працюють три бугельні підйомники з таблиці вище. Для новачків на курорті діє власна школа з інструкторами, які навчають кататися як на лижах, так і на сноуборді. Підйомники зазвичай працюють з дев’ятої ранку до п’ятої вечора, а через популярність курорту в пікові вихідні варто закладати час на невелику чергу біля підніжжя.
Літо: чому Пилипець це не тільки лижі
Після закриття зимового сезону курорт не порожніє. Влітку Пилипець перетворюється на центр парапланеризму: вітри вздовж Боржавського хребта якраз підходящі для тривалих ширяючих польотів. Літня туристична активність тримається переважно на вихідних, тож у будні навіть у розпал сезону курорт відчутно спокійніший за зимові піки.
Окремо тут працює байк-парк, запущений ще 2011 року, один із перших спеціалізованих велопарків такого рівня в Україні. Старт трас розташований за кілька метрів від верхньої станції канатної дороги на горі Гимба. Фініш веде якраз до підніжжя тієї самої канатки, яка й підіймає велосипедистів разом з байками нагору. Усього в парку шість трас на різний рівень підготовки, і підйом канаткою нагору займає близько 20 хвилин. Три траси вважаються професійними, з трамплінами, кам’яними перешкодами і дерев’яними містками через яри, тоді як решта підійдуть і менш досвідченим райдерам. Одна з популярних трас, “Капітошка”, має довжину близько 2,85 кілометра при заявленому рівні складності 4 з 5. Підйомники велопарку зазвичай працюють з 10:00 до 18:00, і саме завдяки цій інфраструктурі Пилипець сьогодні впевнено називають одним із центрів гірського велоспорту в Україні.
Боржавський хребет: найдовша полонина Закарпаття
Саме з Пилипця найзручніше стартувати в похід Боржавським хребтом, гірським масивом загальною довжиною близько 50 кілометрів, найдовшою полониною в усій Закарпатській області. Маршрут вважається одним із найдоступніших для новачків серед усіх карпатських хребтів, бо крутих підйомів тут майже немає, а панорама відкривається одразу за лінією букового лісу. Влітку схили рясніють чорницями й брусницею, а на вершинах Гимби, Великого Верху і Ряпецької цілий день кружляють вороння і, за сприятливого вітру, десятки парапланів.
Класичний одноденний маршрут проходить через кілька вершин поспіль і завершується спуском у сусіднє село чи селище, тож фізична підготовка потрібна більше для тривалості дня, ніж для крутизни підйомів. Досвідчені гіди радять брати трекінгові палиці навіть на цей відносно легкий маршрут, бо спуски лісовою частиною трапляються слизькими після дощу.
Хитрість з підйомником, яку не всі знають
Більшість туристичних груп на Боржаву стартують не пішки від підніжжя, а одразу піднімаються крісельним підйомником на гору Гимба, і тільки звідти починають пішохідну частину маршруту хребтом. Це заощаджує кілька годин найважчого підйому і залишає сили саме на найкрасивішу, гребеневу частину траси. Спускаються ж туристи зазвичай в інше село, найчастіше у Воловець, де є залізничне сполучення, тож класичний маршрут виходить не коловим, а наскрізним через увесь хребет.
Водоспад Шипіт неподалік
За кілька кілометрів від курорту розташований водоспад Шипіт, який часто називають найгарнішим у всьому Закарпатті. Каскади водоспаду легко включити в один день з катанням на лижах чи спуском з полонини, тож більшість турів Боржавою так чи інакше заїжджають туди на коротку зупинку. Дорога до водоспаду не потребує спеціального спорядження і підходить навіть родинам з дітьми, тому взимку туди їдуть і ті, хто взагалі не катається на лижах, а просто супроводжує компанію.
Як дістатися і де зупинитися
Найзручніше добиратися через селище Воловець, яке має пряме залізничне сполучення з великими містами України, а звідти вже їхати приміським автобусом чи таксі безпосередньо до Пилипця. Прямого залізничного сполучення до самого села немає. Інфраструктура для проживання в селі розвинена саме під туристів: готелі, садиби і майстерні з прокату лижного спорядження зосереджені компактно біля підйомників. Шукати житло на значній відстані від трас зазвичай не доводиться.
Кому підійде відпочинок у Пилипці, а кому ні
Пилипець добре підходить сімейним компаніям і новачкам у лижах чи хайкінгу. Траси різного рівня складності, доступний по складності хребет Боржава і розвинена туристична інфраструктура знижують поріг входу навіть для тих, хто ніколи не був у горах. А ось досвідченим фрірайдерам чи любителям суворого дикого туризму варто дивитися в бік складніших масивів, оскільки основні маршрути тут навмисно облаштовані під масовий, а не екстремальний туризм.