Що таке FurMark
FurMark є безкоштовною утилітою для стрес-тестування відеокарт. З 2007 року її розробляє французька команда Geeks3D на чолі з програмістом, відомим під ніком JeGX. Програма навмисно перевантажує графічний процесор рендерингом хутра. Замість реалістичної сцени вона малює хутряний бублик, а у новіших версіях ще й хутряний вузол, і робить це настільки інтенсивно, наскільки дозволяє залізо.
Мета такого навантаження не в картинці, а в перевірці стабільності під максимальним навантаженням, поведінки охолодження і живлення карти в умовах, яких звичайна гра ніколи не створить. Через це FurMark роками лишається одним з перших інструментів, до яких звертаються оглядачі заліза та любителі розгону. Вони швидко перевіряють нову карту чи оцінюють ефект від зміни кулера.
Стрес-тест чи бенчмарк
У FurMark передбачено два режими роботи. Перший, стрес-тест, працює без обмеження часу і триває, доки користувач сам не зупинить його кнопкою. Другий, бенчмарк, виконує прогін фіксованої тривалості на обраній роздільності і видає бал наприкінці. Цей бал можна порівняти з результатами інших користувачів на сторінці онлайн-рейтингів розробника, і саме бенчмарк частіше опиняється в оглядах нових відеокарт.
Роздільності починаються від невеликих 400 на 300 пікселів і сягають 8K. Є готові пресети під 1080p, 1440p, 2160p і навіть під ультраширокі монітори з роздільністю 3440 на 1440. Два візуальні елементи тесту, хутряний об’єкт і анімований шаховий фон, можна вмикати й вимикати окремо. Це корисно, якщо потрібно ізолювати навантаження саме від рендерингу хутра, а не від фонової геометрії, наприклад під час пошуку джерела артефактів.
FurMark 1 проти FurMark 2
Перша версія FurMark вийшла в 2007 році і працює лише на 32-бітній Windows через OpenGL. Розробники досі підтримують її патчами, додаючи розпізнавання нових моделей карт. Проте офіційно вони планують зупинити випуск оновлень орієнтовно у 2026 році, коли гілці виповниться майже два десятиліття.
FurMark 2 з’явився у лютому 2024 року. Він уже підтримує Windows 32 і 64 біт, а також Linux 64 біт, включно з платами ARM64 на кшталт Raspberry Pi 5. Програма вміє працювати як через OpenGL 3.2, так і через Vulkan 1.1, і побудована на графічній бібліотеці GeeXLab того самого розробника. Оновлення виходять регулярно: лише за другу половину 2025 року розробник додав підтримку GeForce RTX 5090 D v2, Radeon RX 9060 і кількох моделей Intel Arc Pro.
Мало хто з оглядів згадує, що в основі FurMark 2 лежить не графічний інтерфейс, а консольний інструмент furmark. Саме він виконує тест. Вікно FurMark_GUI лише формує потрібну командну строку і запускає її за користувача, зберігаючи звичну для FurMark 1 логіку кнопок Run і Benchmark.
Як завантажити та встановити FurMark
Офіційне джерело обох версій, це сайт geeks3d.com. Для кожного релізу там вказані контрольні суми MD5 і SHA256 інсталятора, за якими можна перевірити цілісність завантаженого файлу. В мережі також трапляються дзеркальні сайти FurMark з маркетинговими твердженнями на кшталт мільйонів користувачів по всьому світу. Перевірити такі цифри неможливо, тож для завантаження варто заходити прямо на офіційну сторінку розробника, ігноруючи перші посилання у пошуковій видачі.
Інсталятор важить приблизно 30 мегабайтів. Є портативна версія без встановлення, а сама програма підтримує кілька мов інтерфейсу і працює навіть на застарілих системах на кшталт Windows XP для першої версії.
Як запустити стрес-тест GPU
Після встановлення достатньо відкрити FurMark, обрати графічний API через перемикач GL або VK і встановити роздільність вікна тесту. Вибір API залежить від того, яку саме поведінку карти хочеться перевірити, адже навантаження в OpenGL і Vulkan розподіляється між блоками GPU по-різному. Кнопка Run запускає безлімітний стрес-тест, а кнопка Benchmark за обраної роздільності 1080, 1440 або 2160 запускає таймований прогін зі скором наприкінці.
Поверх зображення програма одразу показує температуру ядра, частоту і рівень навантаження в реальному часі. Для детальнішого моніторингу розробник додає до пакета власні утиліти GPU-Z і GPU Shark, які фіксують додаткові сенсори, недоступні у вбудованому оверлеї FurMark. Для перевірки стабільності після розгону типова рекомендація виробників кулерів і оглядачів заліза, включно з Corsair, це прогін тривалістю від 10 до 20 хвилин. Цього часу зазвичай достатньо, щоб температура вийшла на плато і показала реальну поведінку системи охолодження під тривалим навантаженням.
Xtreme Burning Mode і обережність з ним
Із версії 1.5, випущеної ще в 2008 році, у FurMark є перемикач Xtreme Burning Mode. Він додатково піднімає навантаження на систему живлення карти понад звичайний режим тесту. За задокументованим прикладом самого розробника, на GeForce GTX 280 зі стоковими частотами і вимкненим текстовим оверлеєм споживання струму в цьому режимі перевищувало 84 ампери.
Це не просто цифра для порівняння. Це сигнал, що Xtreme Burning варто вмикати лише з надійним охолодженням і стабільним живленням. Для щоденної перевірки карти чи звичайного прогріву перед грою цей режим не підходить.
Чи справді FurMark здатний пошкодити відеокарту
Репутація FurMark як убивці відеокарт має реальне історичне підґрунтя, яке стосується середини і кінця двохтисячних років. Тодішні карти мали слабші обмежувачі живлення і слабші системи охолодження. При штучно екстремальному навантаженні деякі з них справді виходили з ладу через перегріті модулі живлення, про що збереглися численні форумні звіти того часу з конкретними температурами й номерами моделей карт.
Сучасні GPU влаштовані інакше. У них є апаратний тротлінг за температурою і жорсткі ліміти споживання, які автоматично знижують частоту і напругу задовго до критичних значень. AMD і NVIDIA також навчили драйвери розпізнавати паттерн навантаження FurMark як так званий power virus і притримувати його ще на рівні керування живленням, не чекаючи аварійного відключення.
Практичний орієнтир простий. Якщо температура ядра стабілізується нижче виробничого ліміту, зазвичай близько 85, максимум 90 градусів залежно від чипа, і карта під час тесту не скидає драйвер, результат можна вважати пройденим. Ризик для заліза за таких умов і при адекватному продуванні корпуса сьогодні мінімальний.
FurMark на Linux і в командному рядку
FurMark 2 запускається на Linux 64 біт для x86 і на ARM64. Окремий білд додав моніторинг GPU на Raspberry Pi 5 під керуванням Raspberry Pi OS, чого не було в жодній попередній версії програми. Для систем без графічного оточення передбачений консольний виклик furmark із параметрами для вибору сцени, роздільності і тривалості тесту, повністю без вікна GUI.
Результати бенчмарку можна звірити з базою онлайн-скорів на сайті розробника. Це зручно, коли треба порівняти власну карту з чужими прогонами на тій самій версії програми і тому самому графічному API. Застарілі цифри з давніх оглядів для такого порівняння підходять гірше.
Альтернативи FurMark для перевірки стабільності
FurMark навмисно створює навантаження, якого не буває в реальних іграх. Тому частина оглядачів заліза вважає його занадто радикальним мірилом стабільності і воліє доповнювати його реалістичнішими тестами. Серед поширених альтернатив OCCT із власним GPU-тестом, Cinebench із рендерингом на основі реального рушія, AIDA64 з окремим модулем GPU stress і 3DMark зі своїм стрес-тестом на базі ігрових сцен.
Розумний підхід поєднує обидва типи перевірки. FurMark швидко показує межу за температурою і живленням, а тест, ближчий до гри, підтверджує, що ця межа не заважає стабільній роботі у звичайному сценарії використання відеокарти. Жоден з цих інструментів окремо не дає повної картини, тому оглядачі заліза зазвичай запускають одразу кілька перед тим, як робити висновок про якість розгону чи охолодження.